Літо - прекрасна пора для відпочинку і розваг, хочеться незабутніх вражень і, особливо, життєвою необхідністю є активний відпочинок, як джерело відновлення сил, здоров'я і бадьорості духу.
Для 30 педагогів району липень став справжнім відпочинком, так як побували екскурсійно по визначних місцях України: відпочинок на Шацьких озерах та у Карпатах пройшов із 24 липня по 1 серпня для освітян Кам'янського району.
Першим об’єктом відвідали м.Луцьк. Замок Любарта - унікальний історико-архітектурний пам'ятник кінця XIII - XIV століття, головну визначну пам'ятку Луцька - обласного центру Волинської області. Разом з іншими старовинними спорудами замок Любарта входить до складу державного заповідника «Старий Луцьк».
Замок Любарта ще називають Луцький замок. Спочатку існував не один, а два замки - Верхній та Окольний. Від Окольного замку залишилися руїни. Вціліла лише одна-єдина будівля - вежа князів Чарторийських. А Верхній замок чудово зберігся до наших днів.
Побудував його литовський князь Любарт. Замок став його резиденцією. Раніше на місці замку було дерев'яне укріплення (XI ст.), яке витримувало тривалі облоги. У 1259 році Лучеськ, як у ті часи називали Луцьк, був захоплений воєводою хана Батия - Куремсою. Усі міські укріплення розібрали. Їхнє будівництво відновилося лише в XIV столітті.
У 1340 році литовський князь Любарт Гедимінович проголошується Великим князем Галицько-Волинського князівства. У Луцьку він зводить ряд фортифікаційних споруд. Так були побудовані Окольний замок з оборонними вежами, територія якого забудовувалася подвір'ями знаті й вищого духовенства, та Верхній замок. У Верхньому замку розташовувалися органи законодавчої, виконавчої влади Волинського князівства, судові інстанції тощо. У центральній частині двору фортеці від давньоруських часів збереглася соборна церква Івана Богослова. Поступово відбувається формування та становлення духовного центру.
Будівництво Луцької фортеці велося більше сорока років. Було зведено В'їзну, Стирову та Владичу вежі. Ці башти з'єднувалися потужними стінами. Спочатку основним будівельним матеріалом слугувало дерево, яке з часом, вже після смерті Любарта, замінив більш міцний - цегла.
В'їзд в замок розташовувався в його західній частині та був обладнаний підйомним мостом і надбрамною вежею. На сьогоднішній день у В'їзній вежі діє виставка будівельної кераміки.
Стирова вежа розташовувалася в південно-східній частині фортеці, над річкою Стир, від назви якої і пішла назва башти. Стирова вежа була триярусною, згодом (у XVI столітті) було добудовано четвертий ярус.
Владича вежа утримувалася на гроші владики. Звідси її назва. Сьогодні тут розміщується унікальна виставка дзвонів «Дзвони Волині, історія та сучасність». Також у Владичій вежі представлена колекція старовинної зброї.
Після підписання Люблінської унії в 1569 році Велике Литовське князівство і Польща об'єднуються у єдину державу - Річ Посполиту, до складу якої увійшло й Волинське воєводство. У XVIII столітті оборонна функція Луцького замку стає менш значимою. Крім того, через постійні релігійні зіткнення між православними та уніатами замок Любарта вже не міг претендувати на статус духовного центру Волині. Після третього поділу Польщі частина українських земель, у тому числі й Волинь, переходить до Російської імперії. Луцька фортеця остаточно втрачає свою оборонну функцію та стає міським архівом.
У даний час замок Любарта відреставрований і відкритий для відвідування.
Відвідали неповторний Стародавній Львів - це місто, де архітектура різних епох, традицій, стилів заходу і сходу створила унікальний архітектурно-ландшафтний ансамбль. Приїхавши до Львова, ми відчули неповторний дух, смак і пристрасть Галичини. Львів ... Чудове, древнє, мальовниче місто, яке у середині 13-го сторіччя на місці древнього містечка заснував князь Данило Галицький і назвав його на честь свого сина Лева. Вперше він згадується в Галицько-Волинському літописі у зв'язку з описом пожежі в м. Холм, що сталася, за уточненими даними, навесні 1256. Піднялися на Львівську Ратушу - адміністративний будинок у центральній частині Львова. Сьогодні є резиденцією Львівської міської ради.
Пам'ятка архітектури національного значення, що належить до Світової спадщини ЮНЕСКО. Сучасна вежа львівської Ратуші має висоту 65 метрів, є найвищою в Україні.
Першу міську ратушу побудували в 50-60-х роках XIV століття, коли Львів отримав Магдебурзьке право. Про цю найстарішу ратушу Львова відомо дуже мало - тільки те, що вона була дерев'яною і згоріла у 1381 році. Протягом століть львівську ратушу неодноразово відбудовували і перебудовували.
Існуюча тепер споруда збудована в 1827-1835 рр. за проектом складу архітекторів (А. Вондрашка, Й. Маркля, Ф. Третера, Ю. Глоговського). Сучасна Ратуша має прямокутну форму. Це чотириповерхова будівля в стилі віденського класицизму з внутрішнім подвір'ям і триярусною квадратною вежею.
1836 року на новозбудованій вежі встановили годинник, виготовлений у Віденському Політехнічному Інституті. Однак функціонував новий годинник лише 11 років - до 1848 року, коли під час артилерійського обстрілу австрійськими військами Львова годинник разом з вежею ратуші згорів. Після відбудови вежі 1851 року був встановлений новий годинник, теж віденського виробництва, виготовлений відомою австрійською фірмою "Wilgelm Stiehl", який працює дотепер. Годинник на Ратуші - один з останніх механічних вежових годинників у Європі.
Для того, щоб видертися на висоту 65 метрів, освітяни подолали 408 сходинок.
Карпати і Закарпаття знамениті своїми легендарними замками, загадковими палацами і старовинними фортецями. Усі вони унікальні по-своєму. Але є одна фортеця, яка посідає особливе місце - фортеця Тустань, яка знаходиться поблизу села Урич (Сколівський район, Львівська обл.), та розташована на скелях-пісковиках, висотою 85 метрів.Тустань - це унікальний заповідник, до якого приїздять з усієї Європи. Тут заховалося Середньовіччя. Тут є і оборонні мури, і дива, створені природою. До реччі, саме тут в 1970 році була знята епічна драма «Захар Беркут».
Відвідали Водоспад Кам’янка – водоспад в Українських Карпатах, у межах масиву Сколівські Бескиди; гідрологічна пам’ятка природи. Це природній водоспад, що розташувався на річці Кам’янка на Сколівщині Львівської області. Оосбливого колориту гідрологічній пам’ятці додає велетенська кам’яна брила, що розділяє потоки води і б’є ними об кам’янисту долину.
Неподалік від водоспаду побували на озері за назвою Мертве Озеро (або його ще називають Журавлине). Вода озера багата на сірководень, тому у ньому відсутні живі організми.
Незабутні враження були отримані, коли відвідували садибу-музей Лесі Українки , с.Колодяжне, Волинської області.
«с. Колодяжне "Найрідніший рідний край," - так Леся Українка називала Волинь. Тут провела вона частину свого дитинства, юність, а згодом не раз відвідувала волинську оселю. Саме тут, захоплена і зачарована природою краю, народом, його фольклором і міфологією, черпала поетеса творчу наснагу, шукала образи і героїв для своїх творів.
Оглянули меморіальні речі Лесі Українки та її родини, прижиттєві видання творів поетеси та її матері - Олени Пчілки, фотографії, речі побуту та етнографії Волині, відтворені фрагменти робочого кабінету і сільської хати. Під час екскурсії поринули у життя української поетеси, і ці спогади залишаться назавжди у нашій пам’яті.
Найбільш захоплюючим залишилась відома водойма України, яка розташована на Волинському Поліссі біля містечка Шацька – це неймовірної краси озеро Світязь. Це найглибше та одне з найбільших озер України. Його площа – 27,5 квадратних кілометра; максимальна глибина сягає близько 58 метрів; вода в озері гідрокарбонатно-кальцієва й насичена мінералами. Вона настільки прозора й чиста, що можна побачити все на глибині 3–5 метрів; У Світязі водиться багато різноманітної риби – окуні, щуки, плотва, коропи і соми. Однак найбільшим делікатесом є вугор. Рибу можна впіймати самому, а також покуштувати її у кафе на березі; Польський поет Адам Міцкевич присвятив озеру баладу «Світязь»; Озеро Світязь є одним із 7 природних чудес України.
Традиційно щороку відвідуємо Яремчу та Микуличин.
У Микуличах відчули екстремальний вид відпочинку та туризму, що полягав у подоланні туристичного маршруту по бездоріжжю на джипах. Під час туру по гірських дорогах, провели виїзд на полонину, піднялися до вершини гір, нам відкрилися неймовірні пейзажі, від яких захоплювало дух і завмирало серце. Піднялисяя на гору Ягідну - 1216 м.
Відвідування ринків - це пізнавальна і дуже приємна екскурсія. Продавці не тільки розкажуть Вам все, що знають про свій товар, але й охоче посвятять в історію і традиції цієї місцевості. Не дарма вироби народних майстрів Гуцульщини прикрашають музеї Європи і Америки.
Гуцульський сувенірний ринок в Карпатах - це рай для туриста, якого не залишила байдужим гуцульська культура. Кожен, хто його відвідає, зможе захопити із собою маленьку часточку неповторної краси Західної України.
Гуцульський базар - головний сувенірний ринок в Яремче.
Повертаючись додому, мали можливість відвідати екскурсійно місто Житомир не просто перехрестя важливих європейських доріг, у ньому схрестилися невидимі, але могутні орбіти історії та життєві стежини великої кількості видатних людей: від предків Лєніна і Карла Маркса – до українських діячів національно-визвольного руху Ольжича і Липинського; від «інженера Всесвіту» Корольова – до «піаніста ХХ сторіччя» Ріхтера; від англійського письменника Джозефа Конрада – до найгуманнішого вітчизняного письменника Короленка. Житомир у старі часи піднімався на орбіту столичного міста Речі Посполитої і Української Народної республіки. Надзвичайно затишне, зелене і комфортне місто, яке приваблювало і колись, і тепер багатьох талановитих людей, є справжнім і несподіваним відкриттям для усіх, хто побачить його очима туриста…
Від відпочинку отримано масу незабутніх вражень, позитивних емоцій, пізнали світ історії України та доторкнулися до святинь минулого.
Усі подорожі мають початок і мають кінець, але ще і ще хочеться доторкнутися до величі нашої історії, поринути в ті часи, коли історія створювала нашу державу.
Було дуже цікаво! Поїздка була комфортною, веселою і від неї залишились лише позитивні емоції і приємні враження.
| 
