03 по 06 листопада вчителі Кам’янщини поїхали до Одеси на навчальний семінар. Одеса багата на природну красу, а ще вона колоритна, легендарна, має пам'ятки архітектури.
Яких тільки поетичних назв не має вона! Місто-герой, південна столиця, Південна Пальміра, перлина біля моря, столиця гумору! Вона єдина в світі, унікальна.
Там старовинні вулички, ласкаве Чорне море, найкрасивіший в світі оперний театр. А ще — найбільший та найпотужніший в Україні морський порт. Одеса — справжні морські ворота країни.
Тому, будучи в Одесі, ми мали змогу відвідати:
Театр опери і балету ― одне з головних визначних місць Одеси у стилі віденського бароко. Архітектурний вигляд одеського оперного театру був і залишається ілюстрацією до того, яким вдалим іноді буває поєднання мистецтва і багатства.
- театрі диригували композитори П. І. Чайковський, М. А. Римський-Корсаков, С. В. Рахманінов, співали великі ЕнрікоКарузо, Федір Шаляпін, Соломія Крушельницька, Антоніна Нєжданова, Леонід Собінов, танцювали Ганна Павлова й ІсадораДункан. Серед видатних солістів театру — А.Азрікан. захоплення подивилися оперу «Севільський цирульник».
А Дерибасівська вулиця! Ті, хто був в Одесі й не побачив Дерибасівську вулицю, знайте, що насправді ви не були в цьому місті.Одеса починається саме з цієї вулиці. Адже Дерибасівська - це не тільки центральна вулиця міста, це його душа. Вулиця - улюблене місце для вечірніх прогулянок одеситів і приїжджих туристів.
Усі хто були охочі посиділи і сфотографувалися біля пам'ятника 12-му стільцю з роману Ільфа і Петрова «12 стільців». Пам'ятник був відкритий 1 квітня 1999 року. Пам'ятник розташований у самому центрі міста на Дерибасівській вулиці, поруч з міськсадом.
Одеський морський торговельний порт — найбільший український морський порт і один із найбільших портів в басейні Чорного моря, з загальною річною пропускною здатністю до 40 млн. тонн.
Одеський морський вокзал був побудований на Новому молу в 1968 році за проектом архітекторів В. Головіна та В. Кремлякова. Після значних змін будівля Одеського морського вокзалу сьогодні являє собою дивну картину сучасного мегаполісу, переплетення скла та металу, а вся територія є своєрідною набережною, яка користується величезною популярністю у одеситів і гостей міста, особливо в літній сезон.
Потьомкінські сходи (до 1955 Бульварні сходи, раніше Рішельєвські сходи, в XIX столітті Гігантські сходи) — відомі сходи в Одесі, що поєднують центр міста з гаванню та Морським вокзалом.
На сьогодні сходи складаються з 192 сходинок (спочатку їх було рівно двісті, проте при розширенні порту вісім сходинок було засипано) і десяти прольотів. Довжина сходів — 142 метри, вони побудовані перспективно — їх нижня частина (довжиною 21,7 м) значно ширше верхньої частини (12,5 м), завдяки чому при погляді зверху сходів складається враження однакової ширини на всьому їх протязі. При погляді знизу сходи здаються довшими і видний тільки суцільний каскад сходинок.
Приморський бульвар - місце зустрічі й романтичних прогулянок закоханих. Саме тут можна побачити пам'ятник Дюку де Рішельє, гармату фрегата «Тигр», міську думу, пам'ятник Пушкіну, Воронцовський палац і Потьомкінські сходи. Та й чудовий вид на море, який відкривається з бульвару, здивувавусіх нас.
На бульварі можна побачити купол з археологічними знахідками античного періоду. Також поруч із Потьомкінськими сходами фунікулер, а на деревах гірлянди, які роблять бульвар у темний час доби ще прекраснішим.
Одним з найкрасивіших на сьогоднішній день місць в місті є Єкатерининська площа з пам'ятником засновникам Одеси.
Площа була названа Єкатерининською, тому що на ній була закладена при заснуванні міста Військова церква святої Катерини, храм небесної покровительки майбутньої імператриці. Після смерті імператриці в листопаді 1796 р. будівництво церкви, як і всієї Одеси, було припинено Павлом І.
Пішохідний міст, що з'єднує Приморський бульвар і бульвар Жванецького, був зведений над спуском Жанни Лябурб в 1968 році. Цей наймолодший з одеських мостів відомий у місті під назвою «Тещин міст».
До цих пір невідомо, чи це вимисел, чи правда, але існує легенда про те, як міст отримав свою назву. Кажуть, що губернатор Михайло Синиця дуже любив тещині млинці, а жили теща і зять на різних бульварах, і відстань у п'ятсот метрів окружним шляхом здавалася їм нестерпно довгою. Так і виникла у Синиці ідея спорудження дорогого прямого пішохідного мосту, котрий практично не мав комунікаційного значення для міста.
Ринок «Привоз» …Історія одеського «Привозу» починається з 1827 року, коли на Привозній площі був побудований величезний базар. На той час «Привоз» був частиною цього базару і на ньому торгували в основному «привізним товаром», тобто з коліс (з возів, фур та ін.).Що стосується асортименту, то як люблять говорити одесити, на «Привозі» можна купити все, що є в природі, і ще трохи.
Перебуваючи два дні ми полюбили Одесу не тільки за її архітектуру та море, а також за її неперевершену атмосферу. Одеса відкрите місто — тут живуть сотні національностей, ніхто нікого не кривдить. Сюди завжди залюбки приїжджали та селилися навіть європейці: німці, французи, італійці та інші.
Велике і щире вам спасибі за гарно проведені вихідні, цікаву екскурсію Одесою, а також цікаві і змістовні розповіді екскурсоводів. Такі цікаві поїздки організовують лише люди, закохані в свою країну і свою професію. Була проведена колосальна робота з підбору екскурсоводів, які неймовірно добре знаходили спільну мову з кожним з нас, відповідали на поставлені нами питання і доповнювали їх не тільки легендами, а й анекдотами з різних тем. Було дуже цікаво!Поїздка була комфортною, веселою і від неї залишились лише позитивні емоції і приємні враження.Велике спасибі Олександру Григоровичу Шамраю - голові Кам’янської районної організації профспілки працівників освіти і науки.Дякуємо Вам!
Тетяна Мелах,
голова ПК ДНЗ № 3 „Ізумруд”
|